Рубрики
МЕНЮ
Slava Kot
Сучасні Олімпійські ігри асоціюються з чіткими правилами, глобальною конкуренцією та мільярдною аудиторією. Однак на зорі відродження Ігор під егідою Міжнародного олімпійського комітету програма виглядала значно ексцентричніше. Зібрали 10 дивних олімпійських видів спорту, які назавжди зникли, але залишили по собі архівні фото.

Лижний балет на Олімпіаді. Фото з відкритих джерел

На Олімпійських іграх 1900 року, що проходили паралельно з Всесвітньою виставкою в Парижі, аеронавтика стала частиною олімпійської програми. Пілоти змагалися у висоті польоту, тривалості перебування в небі та точності приземлення. Окремо оцінювали навіть якість аерофотознімків. Подія символізувала віру людства у підкорення неба. Проте стандартизувати правила виявилося складно, а залежність від погоди робила результати непередбачуваними. Згодом дисципліну визнали радше демонстраційною, ніж спортивною.

Ці змагання відбувалися на тій же Олімпіаді в Парижі та проходили просто в річці Сена. Спортсмени долали 200 метрів, перелазячи через човни, пірнаючи під бар’єри й обходячи штучні перешкоди. Вода була холодною та каламутною. Крім того, течія створювала додаткову складність. Формат поєднував витривалість, спритність і сміливість. Однак відсутність безпечних умов і складність організації зробили дисципліну одноразовим експериментом. Сьогодні вона більше нагадує телевізійні шоу на витривалість, ніж класичний олімпійський спорт.

На Олімпійських іграх у Лондоні 1908 року учасники стріляли один в одного восковими кулями з відстані близько 25 метрів. Вони були одягнені в захисні маски та товсті костюми, що закривали тіло. Хоча кулі не були смертельними, ризик травм залишався. Судді оцінювали точність пострілів і швидкість реакції. Подія викликала неоднозначну реакцію суспільства, адже асоціювалася з традицією дуелей честі. Зрештою формат визнали занадто небезпечним і несумісним із духом мирного спортивного суперництва.

Ця дисципліна виглядала доволі просто спортсмен стрибав у воду й намагався ковзнути під поверхнею якомога далі без рухів руками чи ногами. Результат вимірювали через 60 секунд або в момент виринання. Видовище було не дуже цікавим, адже глядачі спостерігали лише сплеск від води, коли спортсмен занурювався і чекали, де з’явиться учасник. Попри цікаву ідею контролю тіла й дихання, подія не прижилася через низьку динаміку та складність спостереження за процесом.

Ідея засновника сучасних Ігор П’єра де Кубертена полягала у гармонії спорту й мистецтва. Медалі вручали за архітектурні проєкти стадіонів, скульптури атлетів, картини та поезію про спорт. Учасники повинні були прославляти фізичну культуру. Однак більшість митців були професіоналами, що суперечило тодішній олімпійській ідеї аматорства. У 1948 році це "п'ятиборство муз" скасували, замінивши його культурною програмою без медалей.

У балеті на лижах спортсмени виконували танцювальні та акробатичні елементи на пологому схилі під музику. Судді оцінювали техніку, артистизм і складність рухів, від піруетів до стрибків. Дисципліна була частиною фристайлу й виглядала ефектно на телебаченні. Проте зростання популярності сноубордингу та більш екстремальних форматів витіснило лижний балет із програми.

На Олімпіаді 1906 року спортсмени кидали 6-кілограмовий камінь довільним способом, зокрема через плече або з обертанням. Дисципліна нагадувала давньогрецькі традиції сили, але поступово її замінили стандартизовані види легкої атлетики, зокрема штовхання ядра, які дозволяли точніше порівнювати результати.

Попри назву, синхронність стосувалася музичного супроводу, а не партнера. У синхронному плаванні соло спортсменка виконувала складні фігури, затримуючи дихання та демонструючи контроль над тілом. Судді оцінювали техніку, артистизм і складність композиції. Хоча виступи були видовищними, формат поступився місцем дуетам і командам, де синхронність між кількома учасниками виглядала більш ефектно та відповідала назві дисципліни.

Напевно, це один із найсуперечливіших епізодів в історії Олімпіад, коли відбулося змагання зі стрільби по голубах. Учасники стріляли по живих голубах, яких випускали перед стрілецькою лінією. Перемагав той, хто вб’є найбільше птахів. За день загинуло майже 300 голубів. Подія викликала суспільне обурення, і згодом її замінили стрільбою по глиняних тарілках, що стало більш гуманним та спортивним варіантом дисципліни.

Команди з восьми атлетів змагалися у силі та злагодженості, намагаючись перетягнути суперника через лінію. Деякі збірні представляли клуби чи поліцейські підрозділи. Вид спорту був популярним серед глядачів і входив до програми п’яти Олімпіад. Однак через скорочення кількості дисциплін і прагнення до більш індивідуалізованих форматів його виключили.
Раніше портал "Коментарі" повідомляв про єдиний вид спорту на зимовій Олімпіаді, у якому досі заборонено брати участь жінкам.
Також "Коментарі" писали про те, скільки насправді коштує олімпійська медаль.