Зимові Олімпійські ігри 2026 у цифрах: від мільярдних витрат Італії до нульового медального заліку України

Зимові Олімпійські ігри, що проходили з 6 до 22 лютого 2026 року в італійських Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, увійшли в історію не лише спортивними досягненнями, а й рекордними фінансовими показниками. Для України, яка надіслала на змагання 46 спортсменів у 11 видах спорту, Ігри стали черговим випробуванням у воєнний час. Аналізуючи витрати на організацію, державні видатки нашої країни, результати в медальному заліку та систему винагород, можна зрозуміти, наскільки ефективно інвестуються кошти в зимовий спорт і що це означає для національної економіки та престижу.

Фото: коллаж comments.ua

Скільки коштувала організація Ігор

Організація зимових Олімпійських ігор традиційно вважається менш затратною порівняно з літніми, адже кількість видів спорту менша, а інфраструктура часто використовує природні ландшафти. Однак реальність Ігор-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо перевершила всі очікування. За даними агентства S&P Global Ratings, загальна вартість організації, включно з логістикою та супутніми витратами, склала від 5,7 до 5,9 млрд євро — це приблизно 0,3% ВВП Італії.

Початковий бюджет, затверджений у 2019 році, становив лише 1,36 млрд євро, з яких 243 млн євро планували спрямувати на інвестиції в спортивну інфраструктуру, а решту — на експлуатаційні витрати. Міжнародний олімпійський комітет мав компенсувати 1 мільярд євро, регіон Ломбардія — 211 млн євро, провінції Тренто і Больцано — 130 млн євро, а держава брала на себе 402 млн євро на забезпечення безпеки. У квітні 2025 року бюджет зріс до 1,7 млрд євро через затримки будівництва, пандемію та інфляцію.

За оцінками італійських ЗМІ, загальна сума витрат на 98 проєктів (47 з них безпосередньо пов’язані з Іграми) перевищила 3,5 млрд євро. Окремі об’єкти обійшлися значно дорожче запланованого: санно-бобслейна траса в Кортіна-д’Ампеццо замість 50 млн євро коштувала щонайменше 118 млн, а хокейна арена "Санта-Джулія" в Мілані — понад 360 млн євро замість початкових 70 млн приватних інвестицій. Генеральний директор оргкомітету Андре Варньєр у коментарі для преси підкреслив: "Фінансова ситуація кілька років була тяжкою. Витрати були більшими, ніж у бюджеті. Те, що ми зробили все, можна вважати досягненням".

Ці цифри демонструють класичну проблему олімпійських проєктів: середнє перевищення кошторису для зимових Ігор становить 142%, за даними Оксфордського університету. Для Італії, яка переживає економічні труднощі, такі витрати стали відчутним тягарем, але водночас стимулом для розвитку туризму та інфраструктури в Альпах. Порівняно з попередніми зимовими Іграми — Сочі-2014 (близько $50 млрд) чи Пекін-2022 (понад $40 млрд) — Ігри-2026 виглядають відносно скромними, проте для Європи це все одно рекорд.

Витрати України: скромні цифри в умовах війни

Точна сума, яку Україна витратила на підготовку та участь у Зимових Олімпійських іграх 2026, офіційно не розголошується в повному обсязі, адже видатки інтегровані в загальний бюджет Міністерства молоді та спорту. У Державному бюджеті на 2026 рік на сферу спорту вищих досягнень передбачено 5,012 млрд гривень, а загалом на спорт і молодь — 6,8 млрд гривень. Ці кошти охоплюють підготовку збірних, тренувальні збори, медичне забезпечення та логістику участі 46 спортсменів.

Для порівняння, на літні Ігри-2024 держава виділила значно більші ресурси, адже літній спорт традиційно приносить більше медалей. У воєнний час пріоритет віддано обороні, тому зимова підготовка фінансувалася переважно за рахунок існуючих програм, приватних партнерів (зокрема, компанії "Епіцентр" як головного спонсора Національного олімпійського комітету України) та міжнародної допомоги. Точних витрат на відрядження чи екіпірування (форму безкоштовно надала компанія 4F) не оприлюднено, але аналітики оцінюють їх у десятки мільйонів гривень — мізер порівняно з мільярдними бюджетами провідних зимових держав.

Така економія пояснюється об’єктивними причинами: війна знищила багато льодових арен, проблеми з електропостачанням ускладнили тренування фігуристів, шорт-трекістів та хокеїстів. Міністр молоді та спорту Матвій Бідний у січні 2026 року зазначав, що зимові види спорту в Україні перебувають у складних умовах через брак інфраструктури. Водночас участь у Іграх — це інвестиція в майбутнє: кожна гривня, витрачена на підготовку, формує національний бренд і мотивує молодь.

Результати України в медальному заліку

За підсумками зимових ігор в Італії, збірна України не здобула жодної медалі. У загальному заліку наша команда перебуває в групі країн без нагород, поряд з такими державами, як Уругвай чи Узбекистан. 46 атлетів (25 чоловіків і 21 жінка) змагалися в біатлоні, лижних гонках, гірськолижному спорті, фристайлі, шорт-треку, фігурному катанні та інших дисциплінах. Найвищі місця — у топ-20 біатлоністів Дмитра Підручного та Віталія Мандзина, але до п’єдесталу не дотягнулися.

Порівняно з попередніми Іграми результат виглядає невтішним. На Зимових Олімпійських іграх 2018 року в Пхенчхані Україна здобула одну золоту медаль — її приніс фристайліст Олександр Абраменко в лижній акробатиці. Загалом — 1 медаль. На Іграх-2022 у Пекіні той самий Абраменко завоював срібло, і знову лише одна нагорода. Таким чином, за останні два цикли зимових Ігор Україна стабільно брала по одній медалі, переважно завдяки фристайлу. У 2026 році навіть цього не сталося, хоча сподівання були на біатлон і фристайл.

Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт перед Іграми заявляв: "Дуже сподіваємося проявити себе у фрістайлі, також завжди розраховуємо на біатлон". Реальність виявилася складнішою через війну, яка перервала підготовку, зруйнувала тренувальну базу та змусила спортсменів тренуватися в Європі. Це свідчить про структурні проблеми: зимовий спорт в Україні менш розвинений, ніж літній, через кліматичні особливості та брак інвестицій у інфраструктуру. Для порівняння, Норвегія, лідер заліку з 40 медалями, інвестує в зимові види десятки мільярдів крон щороку. Україна ж змушена конкурувати з обмеженими ресурсами, що робить кожну потенційну медаль справжнім подвигом.

Скільки отримують спортсмени за медалі

Держава традиційно мотивує атлетів солідними преміями. За словами президента Національного олімпійського комітету України Вадима Гутцайта, виплати за Зимові Олімпійські ігри 2026 залишилися на рівні літніх Ігор-2024 лише для золота, а для інших місць дещо зменшилися. Конкретні цифри такі: за золоту медаль — 125 тисяч доларів США, за срібну — 80 тисяч доларів, за бронзову — 55 тисяч доларів. Тренери призерів отримують 50% від суми свого підопічного.

Ці суми виплачуються з державного бюджету окремо від можливих спонсорських бонусів чи призів від федерацій. Для контексту: у Гонконзі за золото обіцяють майже 770 тисяч доларів, у Сінгапурі — понад 700 тисяч, тоді як у Норвегії державних премій за медалі немає взагалі. Україна посідає середнє місце в цьому рейтингу, пропонуючи солідну, але не рекордну мотивацію.

Щодо оподаткування: згідно з Податковим кодексом України, грошові винагороди за спортивні досягнення вважаються доходом фізичної особи і оподатковуються за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військового збору. Спеціальних звільнень для премій за Зимові Олімпійські ігри 2026 офіційно не оголошено, на відміну від деяких державних нагород. Таким чином, спортсмен, який здобуде золото, реально отримає близько $100 тисяч доларів після сплати податків (приблизний розрахунок без урахування інших відрахувань). Тренери також сплачують податки зі своєї частини.