Рубрики
МЕНЮ
Виталий Войчук
Поруч з довгограючим корупційним скандалом "Роттердам+" є такий же довгограючий, але менш відомий скандал: про багаторічні спроби правоохоронних та антикорупційних органів встановити істину щодо діяльності президента Української ассоціації футболу Андрія Павелка. Проте, ця історія більш показова для розуміння моделей української корупції, а зв’язки її діючих осіб демонструють зрощення "авторитетного" бізнесу, влади, спорту та церкви. Втрати ж несе звісно держава.
Голова ФФУ Павелко та корупція в українському футболі
У 2001 році діючий президент Української асоціації футболу(УАФ), зять екс-нардепа Леоніда Сергієнко Андрій Павелко став кумом Андрія Шевченка – зірки українського, італійського та світового футболу, володаря золотого м’яча 2004 року, екс-тренера збірної України з футболу. Мабуть, цей статус допоміг нардепу VIII скликання від Блоку Петра Порошенко(БПП) Павелку очолити Федерацію футболу України(ФФУ) у 2015 році(до 2019 року УАФ мала назву ФФУ).
Невдовзі після цього ФФУ стали потрясати скандали. У 2017 році пролунали претензії у бік Павелко, що згідно зі статутом ФІФА та Кодексом Етики ФІФА національну футбольну асоціацію не може очолювати людина, яка занурена у політику. Але Павелко не тільки був головним футбольним функціонером України, а й ще займав пост голови бюджетного комітету Верховної Ради від правлячої партії БПП.
Наступний скандал був у 2018 році. Павелка звинуватили у тому, що він скористався службовим становищем, та посприяв у перемозі в тендері на поставку футбольних газонів для українських майданчиків підприємства, яке було пов’язане із самим Павелком. Начебто тендерні вимоги були виписані таким чином, що їх міг задовольнити тільки один завод. Потім з’ясувалося, що ФФУ переплатила 70% вартості на кожному закупленому футбольному газоні. Тоді трапилася дуже показова для значної частини українського істеблішменту подія: Павелко, користуючись службовим становищем, організував тур Кубка європейських чемпіонів, який привезли у Київ на фінальний матч, серед своїх друзів та впливових осіб. Це негативно вплинуло на імідж України, як країни-господарки фінального матчу найпрестижнішої європейської футбольної події. Потім був міжнародний скандал пов’язаний із виведенням мільйона доларів США державних грошей в офшор в Об’єднаних арабських еміратах.
Гучну офшорну справу почали розслідувати ГСУ Нацполіції України, Печерське управління Нацполіції України та НАБУ.
Невідомо, чи вплинуло на швидкість розслідування те, що з 2016 легендарний Андрій Шевченко був призначений головним тренером збірної України з футболу. Можливо, це призначення було не тільки кроком до перемог національної збірної, але й спробою деяких діячів сховатися у тіні зірки.
На думку експертів, причиною відсутності результатів у гучних корупційних справах є й низька ефективність, у тому числі, нових антикорупційних органів, які створено під час реформ по західному зразку.
"Ключова проблема у тому, що створені НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС працюють тільки на папері. – каже "Коментарі" політичний оглядач Руслян Бізяєв. – До цього часу усі гучні справи спускалися на гальмах. Для мене буде показником справа Микитася. Це зараз сама гучна справа. Якщо щось зрушиться, значить процес пішов. Якщо ні – все залишилось, як і раніше".
Корупція в УАФ – це зрощення влади, криміналу, спорту та церкви
Щоб оглянути весь корупційний айсберг, а не тільки його верхівку, потрібно згадати, що Андрій Павелко – це зять впливового дніпровського бізнесмена, екс-нардепа Леоніда Сергіенка. Дехто вважає, що Павелко, Сергієнко та їх партнери – це одна з серйозних українських фінансово-промислових груп.
Отже, син Андрія Павелка Микита одружився з дочкою авторитетного дніпровського бізнесмена Олександра Петровського(Нареклешвілі) Богданою. Весілля гуляли у Гофсбургскому імператорському палаці Вени.
Цікаво, що у ЗМІ товаришем Петровського називають кримінального авторитета Сергія Олійника "Умку" — його затримували та звинувачували за ст. 255-1 КК України – поширення злочинного впливу. Іншими друзями Петровського називали Генадія Корбана та Ігора Коломойського, яких Володимир Зеленський позбавив громадянства.
Окрім того, що коли на той час президент України Петро Порошенко літав у Стамбул отримувати томос для української церкви, поруч з ним був Олександр Петровський. Також викликало скандал фото, на якому Павелко та Петровський тримають Кубок європейських чемпіонів УЄФА.
Ще до цього, на 5му каналі, який пов’язують з Петром Порошенком, свого часу показували фільм про те, що Петровський зробив героїчний внесок у оборону Дніпра від так званої "руської весни".
На цьому тлі дуже незвичайно виглядає те, що товариш Петровського, тесть Павелка Леонід Сергієнко у 2014 році особисто звернувся до т. зв. "влади" Криму з проханням скасувати йому заборону на відвідування окупованого півострову, яке було узгоджено.
Справа у тому, що у Сергієнка є в Криму нерухомість, яку місцеві називають "Палац Сергієнка" — по Шосе Туристів близько Масандри на Південному узбережжі Криму. А також земельні ділянки, які належали інституту вина та виноградарства "Магарач", але через різні схеми були передані приватним особам.
Ще більш цікаво, що у Ялті розповідають про те, що у 2017 році у Сергієнка намагалися "віджати" його маєток та земельні ділянки т. зв. "російські прокурорські". Розповідали, що, нібито, за вирішенням питанням Сергієнко звернувся до місцевого "авторитетного" бізнесмена, фінансиста т. зв. "руської весни" в Ялті Анатолія Мотлохова.
Верогідно, Мотлохов не зміг "вирішити питання", тому місцеві ЗМІ у 2018 році писали, що у Сергієнка як мінімум 13 земельних ділянок окупанти "віджали". В Криму обговорюють, що у 2021 році Мотлохов, який активно сприяв російській окупації Криму, збіг з Ялти у США. Проте, достеменно не відомо хто йому допоміг.
Ця дивовижна історія ожила тільки у жовтні 2022 року, коли працівники Нацполіції України провели обшуки у Андрія Павелка. По справі у зловживанні службовим становищем та заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.
Також розслідується справа щодо витрати призових грошей збірної України на елітні продукти харчування. З’ясувалося, що їжу купували контейнерами. А ще лампочок на 900 тисяч євро. При цьому є версія, що це були фіктивні закупки на кілька мільйонів євро. Працівник ФФУ у 1996-2018 роках Олександр Бандурко розповідає, що корупція в ФФУ була й в дрібніших питаннях.
"Це був жах, – каже Олександр Бандурко. – Сам президент нічого не підписував, передавав це іншим. Наприклад, 50 тисяч доларів на транспортні витрати, збори у Німеччині. Я на це подивився, підписав раз. Дає другий раз підписати на 50 тисяч. Я питаю: "а що за транспортні витрати та збори в Німеччині, коли січень і там зараз немає жодної команди?" Потім третій лист, вже 80 тисяч доларів на транспортні витрати. Після цього я відмовився підписувати такі платіжки".
За відмову для Бандурки створили умови, в яких неможливо працювати, та він у 2018 році пішов з ФФУ. Відтоді, повноваження підписувати платіжки в ФФУ передали Юрію Записоцькому. Його нещодавно затримали при спробі втекти з країни, а 2 листопади 2022 у функціонера вилучили паспорт та зобов’язали повідомляти суд про зміну міста проживання.
Одночасно, гучна справа перейшла й у війну в інформаційному просторі. Одне з провідних медіа опублікувало статтю, що нібито кампанію проти Павелка замовили брати Суркіси.
Зараз також складається враження, що правоохоронці всерйоз зайнялися головним героями цієї історії: на Дніпропетровщині затримано 49-річного Сергія Самойленка, відомого як "Сом". Він вважається правою рукою авторитетного очільника регіональної федерації дзюдо Михайла Кошляка, який, в свою чергу, наближений до Геннадія Корбана та Олександра Петровського.
Тобто поки ЗСУ дає відсіч ворогу на фронті, в Україні йде ще одна війна. Між різними фінансово-промисловими групами. А спорт та футбол є ширмами та джерелами отримання впливових зв’язків та непрозорих прибутків.
"Сама головна проблема – відсутність політичної еліти. – каже "Коментарі" політолог Віталій Бала. – В нас немає процесу, коли людина проходить якійсь певний шлях, щоб зайняти провідне місце у політиці. Зараз в нас у владі люди, які не вміють займатися політикою. За формою вони політики, але змісту там немає. Справжня політична еліта ставить інтереси країни вище власних, в нас навпаки. На мою думку, потрібно зменшити пільги та привілеї, які отримують люди при потраплянні у владу. Щоб у владу не йшли вирішувати власні бізнес-питання. Зараз воно трошки змінилось: великий бізнес сам не йде вже у владу, засилає представників у депутати. Подібні нашим корупційні скандали є й в умовно цивілізованому світі. Але там працює правоохоронна система. Там немає значення, ти — друг президента, чи якоїсь зірки. Все рівно будеш відповідати за законом".
Нам думку експерта розірвати цей ланцюг допоможе реформа правоохоронної та судової систем.
"В нас немає часу чекати, коли з’явиться справжня політична еліта, – продовжує Віталій Бала. – Поки триває цей процес, потрібно паралельно впроваджувати реформи. Хочу відмітити, що в САП з’явився Клименко – хоч якісь справи пішли. На мою думку, в поліції, прокуратурі, антикорупційній прокуратурі, НАБУ і подібних структурах повинні працювати тільки професіонали, які ніяк не пов’язані з жодною політичною силою. Для конкурсів на зайняття керівних посад у цих структурах потрібно перший пункт зробити таким "не є учасником жодної політичної партії або об’єднання".
Отже, зараз під час війни та потрясінь, які зазнала більшість українських еліт спостерігається вікно можливостей, щоб правоохоронні органи та судова система набули суб’єктності. Стали самостійними гілками влади, балансирами для якісної роботи держави та підтримки здорового порядку денного в Україні.
Новини